- розкошувати
- —————————————————————————————розкошува́тидієслово недоконаного виду
Орфографічний словник української мови. 2005.
розкошувати
Смотреть что такое "розкошувати" в других словарях:
розкошувати — у/ю, у/єш, недок. Жити в достатку, розкошах. || Вести безтурботне, розгульне життя. || Відчувати задоволення, насолоду, втіху від чого небудь. || перен. Виявляти себе у всій красі, силі (про природу) … Український тлумачний словник
обфѢтувати — розкошувати … Зведений словник застарілих та маловживаних слів
обфітувати — розкошувати … Зведений словник застарілих та маловживаних слів
зарозкошувати — у/ю, у/єш, док. Розпочати розкошувати, жити у розкошах … Український тлумачний словник
панувати — у/ю, у/єш, недок., над ким – чим, ким – чим, у кому – чому. 1) Мати владу над ким , чим небудь. || перен. Все охоплювати, заповнювати собою (про пори року, сили, явища природи і т. ін.). || перен. Підкоряти собі (природу, сили стихії). || перен.… … Український тлумачний словник
пишатися — а/юся, а/єшся, недок. 1) Відчувати гордість за кого небудь, бути сповненим гордості за щось; гордитися. || Відчувати внутрішнє задоволення. || Мати втіху або насолоду з чого небудь; розкошувати, втішатися. 2) Буйно рости, квітнути, розцвітати. || … Український тлумачний словник
порозкошувати — у/ю, у/єш, док. 1) Добре, в достатках, у розкоші пожити якийсь час. || Пожити щасливим, безтурботним життям, без роботи й клопоту. || у 2 ос. одн., у сполуч. із запереч. не. Зазнати біди, клопоту. 2) Розкошувати, зазнавати насолоди, втіхи якийсь… … Український тлумачний словник
порозкошуватися — у/юся, у/єшся, док., зах., рідко. Розкошувати якийсь час … Український тлумачний словник
пророзкошувати — у/ю, у/єш, док. Розкошувати якийсь час … Український тлумачний словник
розкошування — я, с. Дія за знач. розкошувати … Український тлумачний словник
